ЯК досвідчена мама двох дітей, я завжди добре уявляла, що таке новорічне дитяче свято. Ялинка. Малята кумедно витанцьовують навколо, вихователі більше ніж діти переживають, щоб не було збоїв у сценарії, щоб наші доньки і синочки не позабували свої віршики, щоб ігри і конкурси пройшли весело і всі бажаючі взяли в них участь. Нарешті «Марія Іванівна» («Ольга Петрівна», «Наталія Павлівна», «Галина Сергіївна» тощо) в образі Діда Мороза роздає подарунки, і щасливі малі розходяться по домівках.
Цього року мою дитину, яка стала ученицею Білицької музичної школи, вперше чекав новорічний ранок у цьому закладі. Ми підготували костюм зайчика і, не очікуючи нічого дивного, прийшли на святкування. Діти заглядають у двері, батьки вмощуються на кріслах у глядацькому залі. Але тут звичну організаційну метушню перериває довгий автомобільний сигнал. Весілля? А от і ні, це на таксі прибув до найменших учнів музичної школи Дід Мороз. Всі буквально прилипли до вікон, в тому числі і мами з татами, і бабусі з дідусями. Оце так поява! Дід Мороз був вельми люб'язним і привітно помахав всім. Організатор свята, Олена Олімпіївна Губа, постійно тримала «градус» свята, при цьому не було і натяку на нервозність чи роздратування. Маленькі зайчики-акордеоністи-баяністи, котики-скрипалі, ляльки-піаністи, бджілки, вовчата, Дюймовочка, хоч і ніяковіли на сцені, але, дуже старалися показати всі свої музичні здібності.
Дід Мороз підбадьорював всіх маленьких музикантів, для кожного знайшов добре слово і цікаве запитання. Ну а коли він сів за рояль і віртуозно зіграв уривок з музичного твору - захвату глядачів не було меж. (До речі, роль Діда Мороза виконував не викладач музичної школи, а працівник ПК ш. «Білицька» А. Краснопольський).
Як і заведено, свято закінчилося роздачею солодких подарунків, адже і котики, і зайчик
...
Читати далі »